Олег Леусенко ще у минулому році згадав як відбувалося захоплення Київської митрополії Москвою. Згадувати про це потрібно щоб пам'ятати - "канонічність" московського патріархату побудована на симонії. Але ж у 1685 році цей процес лише перейшов у активну стадію, започаткував його заліщанский князь Андрій, який ще у 1168 році відряджає суздальского ігумена Феодора на собор до Києва з метою добитися усунення митрополита Костянтина. Не знайшовши підтримки у єпископів, Феодор попрямував до Константинополя, сподіваючись умовити патріарха призначити себе митрополитом, проте добився лише сану Ростовського єпископа. А князь Андрій напав на Київ і цілковито його знищив. Літопосець оповідає, що суздальці грабували й убивали людей два дні. Не пощадили жодної святині, жодного монастиря, вивезли всі ікони(Вишгородську ікону вони від тоді називають Володимирською), всі ризи, церковні книги і навіть дзвони. Закінчує літописець свій запис: «і був у Києві плач і стогін, і туга і скорбота безутішна, і сльози неперестанні».І досі ні Вселенський патріарх, ні Константинопольський синод не визнають приєднання Київської митрополії до Московського патріархату 1686-го року, це підтверджено:
1) у 1924 році Томосом дарування автокефалії Польській Православній Церкві патріархом Григорієм VІІ [18, с. 305];
2) лист у 1991 році патріарха Константинопольського Димитрія до патріарха Московського Олексія ІІ;
3) у 2005 році офіційна заява архієпископа Скопельського Всеволода, представника Вселенського патріарха Варфоломія;
4) 26 липня 2008 року патріархом Константинопольським Варфоломієм приєднання митрополії 1686 року назване анексією (насильне приєднання, захоплення).
Наслідками приєднання були такі події:
- у 1688 році Київському митрополиту було заборонено мати титул Київський, Галицький і всієї Русі;
- Львівська, Луцька та Перемишльська єпархії були повністю поглинуті унією;
- у 1721 році відповідно до прийнятого «Духовного регламенту» Київська митрополія скасовується і стає звичайною єпархією Московського патріархату;
- у період з 1722 по 1743 рр. щоб укріпити зближення між Церквами, у Київського митрополита було відібрано титул митрополита і почали висвячуватися архієпископи;
- за часів правління імператриці Катерини ІІ з храмів, бібліотек, різноманітних сховищ почали вилучатися різні літописи, історичні пам’ятки і справжня історична пам’ять нашого народу, яка й зазнала майже повного зруйнування;
- вилучалися богослужбові книги, а замість них привозили книги з новою, московською редакцією;
- київські богослужбові розспіви замінювалися “московськими”;
- в 1770 році з титула “митрополит Київський, Галицький і Малої Росії” вилучається словосполучення “Малої Росії”;
- за шовіністської політики, яку проводила Церква під тиском, звісно ж, держави у період з 1800 по 1966 рр., на Київську митрополичу кафедру не було призначено жодного митрополита-українця.
За весь період, тобто до 1990-го року, жодна умова і домовленість, які були обіцяні у 1685 року гетьману Самойловичу патріархом Якимом, Російською Церквою дотримані не були.
Читати повністю→
558
Митрополит Стефан про зв'язок духовного і матеріального, як духовне впливає на матеріальне, чому відбувається розкрадання енергетичних ресурсів і як навести порядок з тарифами. 25 липня 2020 року.
История этого текста известна мне со слов Феликса Карелина.
